Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 922/4970/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)з участю представників: позивачів: відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7на рішення та постановуГосподарського суду Харківської області від 29 січня 2014 року Харківського апеляційного господарського суду від 24 березня 2014 рокуу справі№ 922/4970/13за позовомфізичних осіб-підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_5дофізичної особи-підприємця ОСОБА_7про розірвання договору та стягнення 845 471,93 грнВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 р. позивачі звернулися в суд з позовом про розірвання договору оренди № 1 від 29.06.2010, посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільцем М.П., зареєстрованим в реєстрі за № 640 та просили стягнути з відповідача на користь фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 422 735,96 грн заборгованості за договором оренди № 1 від 29.06.2010.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.01.2014 (суддя - Калініченко Н.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 (головуючий - Бондаренко В.П., судді - Ільїн О.В., Россолов В.В.), позов задоволено частково.

Розірвано договір оренди № 1 від 29.06.2010, посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільцем М.П., (реєстровий № 640).

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 328 000,00 грн основного боргу, 22 375,51 грн пені та судові витрати.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 328 000,00 грн основного боргу, 22 375,51 грн пені та судові витрати.

В решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог і прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, в іншій частині рішення залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 29.06.2010 між фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5 (орендодавці) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (орендар) було укладено договір оренди № 1, за умовами якого орендодавець зобов'язувався передати, а орендар прийняти в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення першого поверху нежитлової будівлі, загальною площею 153,6 кв. м, тераси 56,9 кв. м, на умовах, викладених у даному договорі та невід'ємних додатках до нього, для розміщення орендарем ресторану - кафе. Ця нежитлова будівля та приватизовані земельні ділянки, площами 0,0280 га, 0,0280 га (загальною площею 0,056 га), на яких розташована ця нежитлова будівля, знаходяться на АДРЕСА_1. Ця нежитлова будівля цегляна, дерев'яна, загальною площею 665,3 кв. м. Вищевказана нежитлова будівля належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Печенізької селищної Ради 29.04.2010 та зареєстрованого в комунальному підприємстві "Печенізьке бюро технічної інвентаризації" 29.04.2010 за реєстраційним номером 30324561. Земельні ділянки належать орендодавцю на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, серії ЯЕ: № 517493, № 517494, виданих Печенізькою райдержадміністрацією та зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 29.10.2009 за № 010970100179, № 010970100183.

Договір посвідчено державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільцем М.П. (реєстровий № 640), а 02.07.2010 зареєстровано відповідачем у електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Орендоване приміщення перебуває на першому поверсі нежитлової будівлі, як визначено у Витягу з поверхового плану, що додається до даного договору та є додатком № 1 і невід'ємною частиною даного договору (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору строк оренди приміщення за даним договором становить 5 років з моменту підписання акту приймання-передання в оренду приміщення.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що сторонами встановлена обов'язковість складання акту приймання-передачі орендованого приміщення, в якому, зокрема, зазначено, що приміщення передається орендодавцем і приймається орендарем у строк до двох календарних днів з моменту підписання даного договору, за актом приймання-передання в оренду приміщення, у якому відображується відповідна інформація про приміщення і його стан. Акт приймання-передання в оренду приміщення є невід'ємною частиною договору. В акті зазначається площа, склад приміщення, яке передається в оренду. Конфігурація та мережі приміщення приведені в додатку № 1 до даного договору. Технічний та інший стан приміщення вказується в додатку № 2 до даного договору.

Згідно з підпункту 5.1.1 п. 5.1 договору щомісячна орендна плата складає 16 000,00 грн.

За умовами підпунктом 3.2.2 п. 3.2 договору відповідач зобов'язувався вчасно здійснювати всі орендні, комунальні та експлуатаційні платежі.

Як встановлено судами, факт передачі позивачами (орендодавцями) та отримання відповідачем (орендарем) майна за договором оренди у визначений п. 2.3 договору строк підтверджується наявними у матеріалах справи документами (протокол про адміністративне правопорушення № 5 від 02.07.2010, протокол № 5 від 02.07.2010, пояснення від 02.07.2010, постанова від 18.08.2010 у справі № 3-191/2010 Печенізького районного суду, розписка ОСОБА_7, лист вих. № 244 від 02.08.2011 нач. сектору з питань НПД Печенізького РВ ГУ МНС України у Харківській області, протокол про адміністративне правопорушення серія ХАП № 035329 від 01.08.2011, постанова Печенізького районного суду Харківської області у справі № 2031/3-155/11 від 04.10.2011, квитанція на суму 340,00 грн), які згідно з вимог ст. 33 ГПК України є належними доказами і доводи касаційної скарги цих висновків судів не спростовують.

Щодо доводів касаційної скарги, що вказаний договір є неукладеним, то ці доводи також були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, які прийшли до правильного висновку, що вони є безпідставними, оскільки між сторонами у встановленому законом порядку був укладений договір оренди № 1.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічна норма міститься у ст. 283 ГК України.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 3 ст. 285 ГК України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частина 4 цієї статті визначає, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення взятих на себе за договором зобов'язань, відповідач не здійснював сплату орендних платежів і сума боргу з орендної плати за липень 2010 року - листопад 2013 року у відповідача перед позивачем 1 склала 328 000,00 грн і 328 000,00 грн перед позивачем 2, які і були правомірно стягнуті судом.

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов`язання як сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто положення частини шостої статті 232 ГК щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до п. 5.5. договору, якщо будь-який платіж за даним договором прострочений, орендар виплачує орендодавцеві, на додаток до простроченої суми, пеню за прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, за кожний календарний день прострочення відповідної суми.

Отже, умовами договору оренди № 1 від 29.06.2010 не передбачено можливість нарахування пені понад строк, встановлений ст. 232 ГК України, а тому відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України господарські суди прийшли до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимоги на суму 44 751,02 грн (22 375,51 грн пені - на користь 1-го позивача та 22 375,51 грн на користь 2-го позивача) та правильно відмовили у стягненні 144 720,92 грн пені.

Пунктом 4.1.3. договору визначено, що орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку при наявності наступних обставин: якщо орендар не сплачує або частково не сплачує орендну плату та/або комунальні, експлуатаційні платежі більше 2 місяців. При наявності обставин, зазначених вище, даний договір вважається припиненим на 30-й календарний день після одержання орендарем письмового повідомлення орендодавця про припинення дії договору на відповідну дату. Якщо орендодавцем зазначене повідомлення не було відправлене, договір зберігає свою дію. В інших випадках розірвання договору здійснюється в судовому порядку. При достроковому припиненні договору відповідно до цього пункту договору орендар зобов'язаний звільнити приміщення згідно цього договору, при цьому нарахування орендної плати й інших платежів здійснюється до дати фактичного звільнення приміщення.

Також повинні враховуватися приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку, а тому рішення господарських судів про розірвання, укладеного 29.06.2010 між сторонами договору оренди № 1 є законними і обґрунтованими.

Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

Враховуючи викладене, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 29 січня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 березня 2014 року у справі за № 922/4970/13 - без змін.

Головуючий, суддя М.Остапенко Суддя П.Гончарук Суддя Л.Стратієнко